Випадок успішної тромбаспірації через 27 годин після початку ішемічного інсульту
Пацієнт Л., 74 роки. 27 годин з моменту дебюту захворювання. У неврологічному статусі при госпіталізації NIHSS 8 балів (глибокий парез в лівій руці, помірний, ближче до глибокого, парез в лівій нозі, парез VII пари черепно-мозкових нервів зліва, легка гемігіпестезія зліва, свідомість ясна). За даними МСКТ головного мозку 2 невеликих вогнища ішемії в області базальних ядер справа (Рис. 2), 8 балів за ASPECTS (програма Alberta для оцінки початкових змін на КТ при інсульті)
В анамнезі протезування аортального клапана в зв’язку з чим пацієнт регулярно приймає антагоніст вітаміну К. Міжнародне нормалізоване відношення при госпіталізації 2,5.
З огляду на дані МСКТ – ангіографії (Рис. 1 (А), дані ангіографії (Рис. 1 (Б), а так же час від моменту початку захворювання (27 годин) спочатку нами був припущений стеноз (звуження) М1 сегмента правої середньої мозкової артерії . Більш детальне вивчення М1 сегмента після суперселективної ангіографії через катетер дистального доступу Sofia 6F дозволило верифікувати ангіографічні ознаки формування тромбу на рівні дефекту заповнення (Рис. 1 (в). Беручи до уваги протезування аортального клапана в анамнезі і прийом пацієнтом антагоніста вітаміну К, з рівнем міжнародного нормалізованого відношення 2,5, можна було виключити наявність емболії (багатого на фібрин тромбу) на рівні М1 сегмента середньої мозкової артерії, який частково перекривав просвіт артерії, а прийом антагоністу вітаміну К не давав сформуватися повної оклюзії даного сегмента артерії. У зв’язку з вищевикладеним нами була вибрана не стандартна комбінація ендоваскулярного інструментарію (катетер дистального доступу Sofia 6F і комплайнсний балонний катетер Sceptor C (MicroVention-Terumo) що дозволило в ході операції вирішити, як першу, так і другу проблему.
Спочатку балонний катетер Sceptor C, якому відводилася роль як дилятаційного балону (при варіанті стенозу), так і пристрою захисту від дистальної емболії (при варіанті ембола) тренований і змодельований таким чином, щоб його дистальна частина роздувалася більше проксимальної. Це з одного боку забезпечувало безпечну дилятацію стенозу проксимальною частиною, а з іншого боку протиемболічний захист дистальної частини. Так само даний тип балонного катетера дозволяє, при необхідності, заводити через його просвіт і імплантувати інтракраніальний стент. Катетер дистального доступу Sofia 6F позиціонувався проксимальніше дефекту заповнення на 1 мм, а балонний катетер Sceptor C розташований проксимальною міткою на рівні проксимального місця дефекту заповнення і 2/3 дистальніше в М1 сегменті. При інфляції балона паралельно проводилася аспірація.
Ангіографічний контроль після завершення маніпуляцій (Рис. 1 (Г) показав повне відновлення прохідності М1 сегмента правої середньої мозкової артерії. Таким чином причиною дефекту контрастування М1 сегмента послужив багатий на фібрин, організований тромб, який більш ніж на 90% перекрив просвіт сегменту артерії і лише прийом пацієнтом антагоніста вітаміну К не дозволив сформуватися тромбозу середньої мозкової артерії.
Після відновлення прохідності артерії у пацієнта протягом 30 – 40 хвилин відновилася сила в лівих кінцівках. На 3 добу – повний регрес вогнищевої неврологічної симптоматики.