Хвора Б., 7 років. Попередній діагноз фіброзна дисплазія нижньої щелепи зліва. Доставлена в ДУ «НПЦ ЕНРХ НАМН України» в ургентному порядку під інтубаційним наркозом з відділення щелепно-ліцьової хірургії з артеріальною кровотечею. Кровотеча виникла в ході відкритої хірургічної операції, з рани, під час спроби видалення дисплазії. Хворій виконано тампонаду зони кровотечи.

В зв`язку зі значною крововтратою проведено переливання крові. Одразу при поступленні в Центр хвора взята в рентгенопераційну. Під інтубаційним наркозом, з трансфеморального доступу виконано катетерізацію та ангіографію зовнішніх сонних артерій (ЗСА) справа та зліва. На ангіограмі права зовнішня сонна артерія інтактна.

На ангіограмі лівої ЗСА визначається заповнення гіперваскулярного утворення м`яких тканин в області нижньої щелепи. Ангіографічна картина артеріовенозної мальформації (АВМ).

Заповнення АВМ здійснюється з басейнів альвеолярної гілки верхньої щелепної артерії та з язичної артерії. Причому при селективній артеріографії язичної артерії виявлено, що артеріальна гілка до АВМ відходить дистальніше ніж гілка до язичної артерії (Рис 1, 2).

Рисунок 1,2 – Хвора Б. Артеріографія зовнішньої сонної артерії зліва. На ангіограмі лівої ЗСА визначається заповнення артеріовенозної мальформації м`яких тканин в області нижньої щелепи. Заповнення АВМ здійснюється з басейнів альвеолярної гілки верхньої щелепної артерії та з язичної артерії. Артеріальна гілка до АВМ відходить дистальніше ніж гілка до язичної артерії

Після оцінки ангіографічної картини, з метою зупинки кровотечі, прийняте рішення виконати емболізацію АВМ. В першу чергу здійснено селективну катетерізацію альвеолярної гілки верхньої щелепної артерії за допомогою діагностичного катетера типу «Hinck» 4F на гідрофільному провіднику 0,035 in, та виконано її емболізацію PVA емболами 125 – 250 мікрон через даний катетер. На контрольній ангіограмі заповнення АВМ з басейну альвеолярної гілки верхньої щелепної артерії відсутне (Рис 3, 4).

Рисунок 3, 4 – Хвора Б. Емболізація альвеолярної гілки верхньої щелепної артерії. Селективна катетерізацію альвеолярної гілки верхньої щелепної артерії та її емболізація. На контрольній ангіограмі заповнення АВМ з басейну альвеолярної гілки верхньої щелепної артерії відсутне.

Другим етапом виконано селективну катетеризацію устя язичної артерії також за допомогою катетера типу «Hinck» 4F на гідрофільному провіднику 0,035 in. Однак провести даний катетер дистальніше по язичної артерії виявилося неможливим. Емболізація АВМ з даного положення кінчика катетеру є неможливою з за високого ризику міграції емболів в язичну артерію, що обов`язково призведе до ішемії та некрозу тканин язика. В зв`язку з цим, було прийняте рішення застосувати нейрохірургічний мікрокатетер 1.7F на провіднику 0,014 in, якій має можливість проходити через внутрішній просвіт діагностичного катетера. За допомогою мікрокатетера 1.7F на провіднику 0,014 in вдалось пройти по язичній артерії дистально, за місце відходження артеріальної гілки до язика та встановити кінчик мікрокатетера безпосередньо в артерію до АВМ (Рис 5).

Рисунок 5 – Хвора Б. Артеріографія. Мікрокатетер 1.7F на провіднику 0,014 in проведений по язичній артерії дистально, за місце відходження артеріальної гілки до язика та встановлений  безпосередньо в артерію до АВМ

Виконано емболізацію АВМ через просвіт мікрокатетера 1.7F шляхом введення PVA емболів 125 – 250 мікрон. На контрольній ангіограмі заповнення АВМ з басейну язичної артерії відсутне (Рис 6).

Рисунок 6 – Хвора Б. Емболізація гілки язичної артерії. На контрольній ангіограмі заповнення АВМ з басейну язичної артерії відсутне.

Операція закінчена. Катетери видалено. Гемостаз місця пункції. Одразу після операції видалені тампони з порожнини рота. Кровотеча з операційної рани відсутня. Хвора екстубована та повернена в відділення щелепно-ліцьової хірургії.