Застосування потікскеровуючих стентів у гострий період аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу
Ендоваскулярне лікування внутрішньочерепних аневризм за допомогою відокремлювальних мікроспіралей вперше описано в 1991 р. і з того часу стало основним методом лікування цієї патології. Безпечність та ефективність такого методу лікування як розірваних, так і нерозірваних внутрішньочерепних аневризм показали такі дослідження, як ISAT і ATENA. Ендоваскулярні методики лікування судинної патології центральної нервової системи постійно вдосконалюються.
Основним принципом лікування потікскеровуючими стентами є реконструктивне ремоделювання кровотоку в аневризмі та артерії-носії, що спричиняє поступовий тромбоз аневризми. Для безпечного використання методики слід призначити подвійну дезагрегантну терапію. Безпечність та ефективність методики для нерозірваних аневризм доведено у декількох дослідженнях. Основними обмеженнями використання потікскеровуючих стентів у гострий період аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу є необхідність призначення подвійної дезагрегантної терапії та розташування аневризми у вертебробазилярному басейні через підвищення ризику ішемічних ускладнень у віддалений період (side branch occlusion).
Опубліковані в 2017 та 2018 рр. мета-аналізи показали, що використання потікскеровуючих стентів у гострий період крововиливу можливе, якщо стандартні методи ендоваскулярної оклюзії аневризми та мікрохірургічного кліпування неможливо застосувати або вони асоціюються з високим ризиком інтраопераційних ускладнень. За даними досліджень, ризик повторної геморагії при використанні потікскеровуючих стентів становив 4 %, а ризик усіх можливих ускладнень – 18 %. Повторна геморагія спостерігається при аневризмах, розмір яких перевищує 7 мм (найчастіше –2 см). Використання потікскеровуючих стентів для лікування розірваних аневризм вертебробазилярного басейну асоціюється з високими ризиками неврологічних ускладнень (27 %), тому цей метод лікування можна застосовувати лише у випадках, коли неможливо використати інші методи лікування.
Пацієнтка К., 1974 року народження, госпіталізована в Центр з клінічними ознаками субарахноїдального крововиливу на 4-ту добу після початку захворювання, діагностованого за даними мультиспіральної комп’ютерної томографії (МСКТ) головного мозку. Неврологічний статус: за шкалою ком Глазго (ШКГ) – 14 балів, цефалгічний та менінгіальний синдроми. За даними це- ребральної субтракційної ангіографії (ЦАГ) за Сельдингером виявлено гігантську аневризму супракліноїдного відділу правої внутрішньої сонної артерії та місця розриву аневризми (дивертикулу) (рис. 1).
Церебральна субтракційна ангіографія: А – косо-фронтальна проекція. Гігантська аневризма супракліноїдного відділу правої внутрішньої сонної артерії. Наведено розміри аневризми та діаметри артерії-носія; Б – бічна проекція. Пізня артеріальна фаза: сповільнений кровотік в аневризмі та наявність
у ній дивертикулу (вказано стрілкою)
Прийнято рішення про ендоваскулярну оклюзію аневризми мікроспіралями зі стент-асистувальною технікою. Як стент- асистенцію застосували потікскеровуючий стент FRED (Microvention – Terumo). Таку тактику ендоваскулярного лікування обрано для забезпечення стійкого тривалого ангіографічного результату за рахунок запобігання реканалізації аневризми у віддалений період. За 2 год до операції пацієнтка отримала навантажувальну дозу подвійної дезагрегантної терапії (клопідогрель – 300 мг, ацетилсаліцилова кислота – 300 мг). За даними світлової трансмісійної агрегатометрії, хвора чутлива до подвійної дезагрегантної терапії. Етапи оперативного втручання наведено на рис. 2.
Призначено подальший прийом подвійної дезагрегантної терапії за стандартною схемою (клопідогрель – 75 мг/добу, ацетилсаліцилова кислота – 75 мг/добу). Пацієнтку виписано в задовільному стані під нагляд невролога за місцем проживання без будь- якого неврологічного дефіциту на 18-ту добу захворювання.
Церебральна субтракційна ангіографія, косо-фронтальна проекція. Етапи оперативного втручання: А – до початку операції; Б, В – етапи імплантації мікроспіралей в аневризму та розкриття потікскеровуючого стенту в просвіті артерії-носія. Використано техніку «ув’язнення» мікрокатетера (Jailing technique); Г – реконструктивне виключення гігантської аневризми внутрішньої сонної артерії зі стент-асистенцією потікскеровуючим стентом