Валентина Лапенко

Може для когось моя розповідь буде довгою та нудною, але це моє життя, яке мені продовжують в Центрі. Моє знайомство з Науково-практичним центром ендоваскулярної нейрорентгенохірургії розпочалося в далекому 2008 році. І це мій ДЖЕКПОТ ! Більш компетентних спеціалістів не бачила і в ті часи і всі наступні роки до теперішнього часу! Тільки доказова медицина (за протоколами) , жодних призначень фуфломіцінив, ноотропів, омеги і т.д і т. п. , все виважено, взвішено і максимально компетентно! Перш за все хочу подякувати директора Центру Щеглову Дмитру Вікторовичу, який в 2008 році буквально повернув мене до життя після розриву аневризми судини головного мозку. Я потрапила до лікарні вранці, а вже до вечора він мене прооперував, хоча було багато планових операцій. Я була вражена, якою добротою і увагою всі опікувалися до мене. Так як у мене були проблеми з виходом з наркозу, врач-анестезіолог залишилася чергувати біля мене (весь час жалію, що не запам’ятала її прізвище – вибачте). Дмитро Вікторович і мій (на той час) лікуючий лікар Конотопчик Станіслав Вікторович – це дуже компетентні спеціалісти, які все зробили, щоб я жила і побачила своїх онуків, які народилися пізніше.
А ще особливо приємно згадувати Щеглова Віктора Івановича, який заснував цей Центр і на той час був його директором. Він часто заходив до палати, а коли дізнався, що я із Чугуєва Харківської області, то дуже цікаво розповідав, як він навчався в Харківському медінституті та був на практиці в Чугуївській лікарні, а потім як створював Центр. Подарував мені автобіографічну книгу «Віктор Щеглов – нейрохірург, новатор, лідер», журнали «Столичний вісник» та газету «Ваше здоров’я», де надруковані статті про Центр і його роботу. Для мене це реліквії, які я зберігаю весь цей час. Дуже цікава і проста ЛЮДИНА. Світла пам’ять світлій людині!
Мабудь ця війна та перебування в окупації (7 місяців), де була відсутня медицина та ліки, постійні обстріли, знаходження в стресовій ситуації, нервові зриви та як результат – часто підвищений тиск. От і трапилось, що в березні 2024 я була змушена знову звернутися до Центру, а в вже в червні мене прооперували. Мені син каже, що невже у Центрі такі круті спеціалісти, що я їду в Києв, а не в Харків, на що я відповідаю – так, круті і не просто круті, а це лікарі, з якими я почуваю себе впевнено і спокійно, я повністю переконана і вірю, що тут мені допоможуть і відношення буде якнайкраще.
Мене приймав, а потім і оперував Конотопчик Станіслав Вікторович – це неперевершений лікар, чудово знаючий свою справу та повністю відданій їй.
Я дякую Богу за цю чудову, чарівну, мегапозитивну людину в моєму житті. Станіслав Вікторович – це не тільки висококваліфікований, компетентний, розумний, досвічений лікар, який професійно провів огляд, він має відповіді на всі поставлені запитання, дає слушні рекомендації, вміє вислухати і допомогти. Це лікар від Бога! Я безмежно вдячна за професіоналізм, за людяність, за щирість, за позитив, за розуміння, за увагу, за настрій, … за все-все! Він завжди приділяє максимум уваги, дбайливо ставиться до кожної деталі й дарує відчуття спокою. Після операції мені здавалося, що у нього я єдина пацієнтка – так часто він мене відвідував у палаті. Завдяки його професіоналізму та людяності я можу сказати, що моє здоров’я у надійних руках.
Також я дуже вдячна лікуючому лікарю, який опікувався мною. Це – Іяд Ісакович Аль-Кашкиш. Він – приклад того, яким має бути справжній лікар: уважний, чуйний, щирий, компетентний та справжній професіонал своє справи. Від першої консультації я відчула, що можу довіряти Іяду Ісаковичу, і ця довіра не підвела жодного разу. Таке враження, що він постійно поруч. Будь-які питання та оформлення виписок вирішувалися оперативно, вчасно та професійно. А ще в останні хвилини перебування в Центрі (треба було вже спішити на потяг) я загубила сережку, яка мені дорога як пам’ять про рідну людину. Іяд Ісакович мимохідь почув про це та одразу попросив молодшу медсестру Олю, яка швидко знайшла пропажу. Я дуже вдячна за таке тепле відношення до мене. Мати такого лікаря, який розуміє тебе, дбає не лише про твоє тіло, а й про душевний комфорт – це справжній скарб. І я щаслива, що мною опікуються саме такі лікарі. Бажаю від щирого серця всім – хай будуть у вас такі професіонали.
Всій адміністрації Центру, медичному та технічному персоналу, працівникам кухні висловлюю окрему подяку за затишок і комфорт у Центрі.
Бережіть себе, лікарі, бо в ваших руках найцінніше – здоров’я українців і не тільки!
Процвітання вашому Центру та вдячних пацієнтів.
Буде Україна, якщо у нас є такі лікарі.